?

Log in

No account? Create an account
-
02 December 2015 @ 10:07 pm
Натрапив у Свідзинського на такий вірш:

Прийшов до саду, де був хлопчиком.
В паморозній тиші вечора
Усі дерева сколихнулися.
– Де ти так довго-довго був?
Либонь, усі світи обійшов,
Обтрусив золоту яблуню,
Пив воду з лиця місяця,
Здобув уламок веселки?
Я став, відказую тихо:
– Золотих яблук не рвав,
З криниці неба не пив води,
До веселки ані дойнявся.–
Усі дерева посмутилися.

Коли паморозь – сад глибокий,
В саду світліє вікно.
Увійшов я – там дід замшілий,
На чугаїні червоні вуса,
Під чобітьми мокрявий слід.
Я ліг на тапчан рипливий,
На ньому рядно у смужках,
Тільки синя притьмарилася,
За довгі літа намеркла.

Розпочинає замшілий дід:
– Що був собі хлопчик малий,
Та пішов у далекий світ,
А горбата за ним услід...

Тріщить у грубці солома,
Смертний сон облягає вії,
Як той іній навислу стріху.

13.I.1931

...і згадав свою улюблену казку: https://www.litmir.co/br/?b=113312
Олександр Шаров, він-таки Шер Нюренберґ, народився в Києві 1909 року, жив у Бердичеві до 1918, мабуть що розумів українську. Паралелі доволі поверхневі між творами, але раптом він читав і надихнувся?
 
 
-
16 October 2013 @ 03:15 pm
Несмешной факт ™
У новелі "Легенда" Миколи Хвильового згадано ім'я Гордій Пронь. А в Тодося Осьмачки у повісті "Старший боярин" протагоніста та антагоніста звати відповідно Гордій Лундик та Харлампій Пронь.
 
 
 
-
08 October 2013 @ 09:22 pm
Хвильовий тим часом прекрасний. Посеред новели, що виглядає, як менш-більш звичайна його новела, раптом таке:
VII
На подальшім розділі мій читач зупиниться й продумає те, що він прочитав. Ах, як радісно блукати невідомими чебрецевими шляхами.
VIII
Для живої мислі читачевої.

Відтак повертається текст, але невдовзі знов:
XIII
Справа посувається до розв'язки. Як ви гадаєте, чим закінчиться новела? Американці не читають творів із нещасним кінцем, слов'яни навпаки — така вдача в тих і других. Я буду щиро казати: я сам не знаю, чим закінчиться вона.
Проте над новелою я працював чимало. Я нарочито не знаю, чим вона закінчиться.
Я не хочу бути зв'язаним. Я хочу творити по-новому. Все-таки новелу мою дочитайте — інтересно, до чого я прийду?
XIV
Уривок із мого щоденника. Міркую про сучасну українську белетристику. Думаю так: іде доба романтизму. Хто цього не розуміє, багато втратить. Реалізм прийде, коли з робфаків вийдуть тисячі, натуралізм — коли конче запаскудимо життя.
XV
В новелі два головні типи: Карк і Шкіц. Я хотів, щоб Нюся покохала Карка, а Шкіц Нюсю. Вони не покохали, і не треба. Проте не можна в кожній новелі про кохання — як ви гадаєте?
XVI
Навіщо стільки розділів?
Така психологія творчого інтелекту: дати якомога більш навіть тоді, коли не можна.
 
 
Current Location: табуретина
Current Music: Moby – Everything That Rises
 
 
-
03 October 2013 @ 11:07 pm
Згадалося: Кубок Європи, своя гра, бій іще 1/27, але доволі напружений, тема "Лук". Розумію, що йдеться про футболіста, тисну, відповідаю: "Наверное, это Лукович". Не можу згадати імені, тому про всяк додаю: "Защитник "Зенита" который". Веде Коробейников, сам мешканець Петербурга: "Да какой же он защитник?.." Вогкий холод зціплює кров у жилах – невже помилка і не буде зараховано? Але Олександр продовжує: "...дерьмо он, а не защитник. Плюс двадцать."
 
 
Current Music: Pianoбой - Родина
 
 
 
-
01 October 2013 @ 08:47 pm
Знову мене дивує
запитання "Чому один?"
Чим неприродня самотність?
Народжуємось хіба парами,
призначені одне одному?
Навпаки, існування подвійне
вимагає численних пояснень:
як зустрілись ви,
як навзаєм сподобались?
як ставали ближчими,
як долали межу?
як пробачали дурниці,
як забували незгоди?
Тоді особливо дивує,
коли цікавишся ти;
відколи зникли ми,
не ставалося чуд.
 
 
 
-
08 March 2013 @ 02:24 am
что ж беги в свою комнату да щеколдою лязгни оставайся непонятой расплетай наши связи трав не стану выискивать отпирающих двери молча выпью анисовой я уверен уверен слёзы больше не сладки мы вниз несёмся усеян полинялыми латками дирижабль тесея обесточено радио куст увял сансевиерии всё готово терять тебя разве я не уверен валуны в бездну падают скалы брекеты щерят направляясь в аркадию вышли к тёмным ущельям рядом с этой дорогою может есть объездная ручку яростно дёргаю я не знаю не знаю
 
 
 
-
28 November 2012 @ 03:39 pm
Mitch Lucker Fan Page
25 October 2012
There's still time to win some personalized autographed stuff! You have until Halloween!
Win a personalized autographed Black Crown CD from Mitch Lucker!
Put any picture of Mitch or Suicide Silence up as your FB cover photo from now until Halloween and Mitch will choose 5 people on a random day from the comment section of this thread to receive a Black Crown CD autographed personally from him to you (ie: "To Sam" - signed by Mitch) along with a rare Suicide Silence cartoon laminate from 2012's "All Stars Tour"!
*This contest is open to everyone worldwide!

Mitch Lucker Fan Page
29 October 2012
Only 3 days left to win!

Mitch Lucker Fan Page
31 October 2012
You have until tomorrow to enter!

Mitch Lucker Fan Page
2 November 2012
Mitch loved his fans and we want to encourage every one of you to send photos that you have with him to his official fan page. Please upload your photos and let's remember the best times.
R.I.P. Mitchell Adam Lucker
 
 
-
30 December 2011 @ 02:29 am
Раптом виявилось, що мій батько був страшенно схожий наоцього дядечка.Collapse )
Мати погодилась зі щирим подивом.
А ще виникла гіпотеза, нібито мене названо на честь тогочасного вокаліста Black Sabbath. "Feels good to me" ^^
Сина ж колись можна буде назвати Данилом через роман Фаулза) Рікі не пропонувати.
 
 
Current Location: Kyiv Empire
Current Mood: conspiracy
Current Music: Martin Grech - Guiltless
 
 
 
-
22 November 2011 @ 11:46 pm
Канонічне потрактування слова "лох".
Уривок із "Викрадення бика з Куальнге": "Військо чотирьох великих королівств Ірландії отаборилося та ночувало на Реде Лохе в Куальнге. Наказала Медб одній зі своїх надвірних дівчат піти до річки та набрати гожої води до пиття й умивання. Лохе звали цю дівчину, і пішла вона до річки із п'ятдесятьма жінками, надягши золотий вінець королеви. Завидів її Кухулін та каменем зі своєї швигалки натроє розколов вінець, і вбив дівчину на луці, що зветься відтоді Реде Лохе в Куальнге. Адже вирішив Кухулін, не знавши, не відавши правду, що була поперед ним сама Медб."
 
 
-
05 November 2011 @ 02:37 am
Ніколи ані на дещицю не був танцюристом, взагалі таку тілесну активність слабко розумів. Випадково побачені уривки сучасних шоу довели, що існують і цікаві стилі, але мені вони навряд до снаги через повну відсутність підготовки.
Втім, сьогодні вперше натрапив на ритмічні рухи, котрі кортить (і тішуся надією, ніби здатен) наслідувати, - хай це й важко назвати танцем.
http://www.youtube.com/watch?v=slblK2zL_ts
http://www.youtube.com/watch?v=uFJl49llBe0
Мінливі фігури та концепти - як потік свідомості у літературі. Саме те, що мене зачіпає, і без чого традиційні танці видаються збляклими.
 
 
Current Location: almost Saint Petersburg
Current Mood: rapture
Current Music: Bonobo - Black Sands